Rzeczownik гептен m Chemiczny hepten m
-у, ч. Ненасичений вуглеводень, карбоновий ланцюжок якого із семи атомів і одним подвійним зв'язком сполучений з 14-ма атомами Гідрогену.
-у, ч. Ненасичений вуглеводень, карбоновий ланцюжок якого із семи атомів і одним подвійним зв'язком сполучений з 14-ма атомами Гідрогену.
м. ept(il)ene m
• hepten
heptène
heptene